Між нами стало непорозуміння.
Я ляпнув дурницю, ти розлютилась
Твоє незнання, моє невміння...
Не стану зразком смиренної святості –
В голі стіни вбиваю руки.
Я скаженію від твоєї затятості,
Я божеволію від розлуки.
Лягаю пізно, зриваюсь рано,
Ходжу весь день хиткою ходою.
Мені без тебе дуже погано,
Я дуже хочу бути з тобою!
Щодня латаю на серці рану,
Щоночі б’юся в обіймах бою.
Мені без тебе дійсно погано,
Я дійсно хочу бути з тобою
Були ми разом, було нам добре,
Та ми своє "добре" псувати звикли.
Хоч нам із тобою вистачить мудрості
Не увійти у проценти смертності,
Та ми страждаємо від власної тупості,
Та ми вмираємо від власної впертості.
Лягаю пізно, зриваюсь рано,
Ходжу весь день хиткою ходою.
Мені без тебе дуже погано,
Я дуже хочу бути з тобою!
Щодня латаю на серці рану,
Щоночі б’юся в обіймах бою.
Мені без тебе дійсно погано,
Я дійсно хочу бути з тобою!
Не подзвоню. Не підійду.
Стоятиму осторонь, дивитимусь на тебе –
Собі на біль, собі на біду...
А ти й не поглянеш...
Я дуже хочу бути з тобою!